Історія села

Одні з історичних джерел відносять появу села Кваси до 1684 року. Тоді воно вперше згадується в історичних документах. У ХVІІІ ст.. село належало до Королівської комори, було руським  поселенням, населення якого здебільшого займалося лісорозробками. Населення називало село Квасами в зв’язку з наявністю тут мінеральної води „буркуту" (тому що вода „буркоче”). У роки австрійського, австро-угорського та угорського панування   (XVIII  1939 - 1944 рр.) село мало назву Боркут, Тісаборкут.

У народі побутують ряд легенд про виникнення Квасів. Засновниками села, тобто першими поселенцями, були втікачі - кріпаки з-за перевалу, які, аби позбутися панщини, оселилися в цій , вкритій густими лісами, місцевості. Одна з легенд оповідає, що в сиву давнину в долину Чорної Тиси з Галичини втекла жінка з двома доньками - красунями.

Спочатку йшли вони гірською возовою дорогою. Після тривалої і виснажливої дороги вони прийшли до великого каменя і сіли відпочити. З того часу це місце зветься „бабин камінь”. Потім вони спустилися до річка, і жінка помітила, що до них наближається двоє легінів - опришків.

Підійшовши ближче, легіні привіталися й розговорилися з втікачами. Їм дуже сподобалися бабині доньки. Та й дівчатам сподобалися легіні - опришки, які пообіцяли взяти їх у жони. Але  мати наполягала, щоб молоді повінчалися. Тоді опришки сіли  на коней і невдовзі привели з собою з-за перевалу священика, який повінчав дві молоді пари. Аби священник не втік і не знав,куди його везуть, легіні зав’язали йому очі. Після вінчання вони не пустили попа, а спорудили тут невелику вільхову церковцю, обмазану глиною, і хатину для попа... Собі молодята збудували невеликі рублені хатини і стали щасливо проживати і добро наживати.

Невдовзі до перших поселенців стали прибувати з гір з-за перевалу втікачі від панщини та з армії, і так поступово виникло село.

Інша легенда розповідає про те, що років триста тому їхали верхи наїждженим плаєм опришки. Плай вів аж до самого Сигота (Марамореш – Сигот), звідки возили дорогоцінну сіль. Опришкам дуже сподобалась місцина біля річки , і вони вирішили тут поселитися. .Знайшли тут джерело „квасної” води, яка постійно „буркотіла”, тому одержала назву „буркут”. Невдовзі тут виникло й село, яке дістало назву Кваси.

Село розміщене на півдорозі від Ясіня до Рахова .Помірний клімат давав можливість гуцулам деякою мірою займатися сільським господарством і тваринництвом, яке мало полонинський характер. Навколо розляглися прекрасні луги та пасовиська. Великі лісові масиви, в основному смереки та ялини, сприяли заняттю гуцулів і лісорозробками та сплавом плотів (дарабів) по Чорній Тисі до Бичкова.