Село Кваси

Велику цінність для історії Квасів являють фото, що зберігала Гафія Василівна Ковбаснюк. Можливо, в далеких світах впізнають на цих фото своїх родичів наші земляки.

Книга «Кваси мої рідні» скоро вийде з друку, але висловлюємо прохання допомогти коштами автору на рахунок, що вказано в розділі "Контакти".

Запрошуємо відвідати мальовничі

Кваси - село, що є кульмінацією краси гуцульських Карпат.

Знайомство наше розпочнеться з Історії та Традицій села. Це розділи книги, над якою кілька років працювала вчителька української мови і літератури, поетеса, голова просвіти і просто чарівна жінка - Гафія Василівна Ковбаснюк. А назвала свою книгу тепло і лагідно - "Кваси мої рідні".

Рідне село

Кваси мої рідні, куток благодатний,
Природа зваблива, повік молода.
Ліси оксамитні і трави шовкові,
Пахуче повітря й цілюща вода

Тут гори безкраї, яруги глибокі,
Плаї несходимі, вершин крутизна,
Струмочки грайливі, звори невгамовні,
Красуні смереки, беріз білизна...

Таяться у горах народні таланти,
Село прославляє їх золото рук.
І сяють вони, наче ті діаманти,
Від прадіда-діда навчається внук.


Тут бондар і столяр, тесляр і музика,
Художник і муляр, коваль, колесар,
Учитель і лікар, прядильниця й ткаля,
В’язальниця й кухар, пісняр і бляхар.

Нехай моє рідне село процвітає,
Хай більшає в ньому талантів нових,
 Хай вільна людина у щасті зростає
І славиться працею рук золотих.

Гафія Ковбаснюк